Інтерактив для ВПО від ЗФККТ та ВГОІ "УСІ"

Останнім часом в Україні з’явився новий вислів «не на часі», і, на жаль, його використовують як урядовці, так і громадяни України. І говорять вони так або для виправдання своєї бездіяльності, або через відчуття провини. У зв’язку з цим цьогоріч в Запоріжжі не встановлюють новорічну ялинку, не організовують дітям розваги, а батькам радять вирішити це питання самостійно. 

Але у більшості нормальних, адекватних і вдумливих людей, які постійно волонтерять та намагаються допомогти військовим прискорити перемогу власними силами виникає питання, а чи подумав хтось про діток ВПО, про діток, чиї батьки не в змозі встановити ялинку, бо в них банально немає коштів і немає дому? Чомусь хтось вирішив, що має право прикривати свою безвідповідальність і лінь модним висловом «не на часі»? А коли на часі? Хтось точно знає, коли закінчиться війна? І що наступного року діти точно повернуться у свої домівки і зможуть відсвяткувати новий рік так, як їм захочеться? А час не стоїть на місці, і дитинство закінчується.

Всі забули про те, що варто жити тут і зараз, поки ми всі живі і маємо змогу піклуватися, давати нашим дітям тепло і турботу!
Саме тому 27 грудня 2022 року наше студентське волонтерське братство за підтримки фонду інвалідів в особі Колупаєвої Т.М. та адміністрації ВСП «ЗФККТ НУ «Запорізька політехніка» організували для діток ВПО, які мешкають в нашому гуртожитку, невеличкий новорічний інтерактив.

Багато гарних слів лунали від директора коледжу Баршай О.К. та теплих привітань від Колупаєвої Т.М., радниці президента ВГОІ "Українська спілка інвалідів-УСІ", яка привезла дітям солодощі.

Цього разу діток зустрічали духи Різдва (Олексій Сарапкін ТК-22 та Аня Усенко АКіТ-22), яким допомагали чарівні ельфи (Матвій Леутенко ТК-19, Даніїл Плотніков КІ-22, Олег Барліт ПМ-22, Діана Барабаш ПМ-20), оператором був Юрій Переславський АКіТ-22, фото від Юлії Закатєй ПМ-21.

Дітки відгадували загадки на новорічну тематику, грали у сніжки, разом весело танцювали новорійчний флеш-моб, мріяли про мир і закінчення війни.

Під кінець заходу дух Нового року (Денисенко Святослав КС-19) завітав зі своїми передбаченнями на 2023 рік і побажав діткам поменше уроків і побільше розваг, але зауважив, що вчитися і розвиватися дуже важливо!

Звісно, що для студентства – це не просто новорічний інтерактив для діток і волонтерська діяльність. Для них це набагато більше: це своєрідна форма самореалізації та самоствердження особистості, перевірка власних сил на міцність, налагодження комунікації між собою та тренування командної роботи, ну і, звичайно, як і для більшості підлітків, це те, чого не вистачає сьогодні найбільше, - веселе проведення часу в колі своїх однолітків. 

Як би нам не було складно, але варто не забувати нікому, що ЗСУ, воюючи, захищають мир і спокій своїх рідних і близьких. І вкрай важливо, щоб сьогодні ми всі згуртувалися і не забували, що вони там в окопах розраховують на нас, що ми, тут, у цивільному житті, попіклуємся про їхні сім’ї. Тому ми повинні робити все, що від нас залежить, щоб наповнити світ добром, теплом і відчуттям безпеки! Найменше чим ми можемо віддячити їм за кожен новий день - це просто працювати на благо нашої нації!