Просто тому, що щось не працює не так, як ви планували, не означає, що воно марно
Чому нас навчила війна…
Часто бачу, як українці, втомлені війною та в очікуванні гарних новин, опускають руки і впадають в депресію.
Але для того, щоб емоційно себе підтримати, варто по-іншому глянути на ситуацію. До речі, є гарний вислів поета й афориста Станіслава Леца: «Не можеш змінити ситуацію - зміни ставлення до неї».
Насправді війна не оминула нікого. У когось вона забрала життя, у когось рідну людину чи дитину, у когось зруйнувала домівку, когось змусила взяти до рук зброю й стати на захист української землі, когось змусила шукати прихистку за кордоном, комусь розірвала навпіл душу і серце, але точно не залишила байдужим.
Усім нам: тим, хто перебуває в Україні, і тим, хто за кордоном, і невпинно очікує, очікує й очікує закінчення війни - варто усвідомити і нарешті зрозуміти, що життя, не зважаючи ні на що, продовжується. Як би це не жорстко звучало, але діти народжуються, пари знаходять один одного, сім’ї створюються, життя невпинно рухається… І все ж таки війна дечому нас навчила.
Давайте спробуємо розібратися, що ж саме дала нам війна, до чого примусила і як змінила. Навички, які ми з вами отримали, можна розділити на три зони:
1 Зона страху.
2 Зона навчання.
3 Зона розвитку.
Розглянемо першу зону, Зону страху.
Зазвичай, людиною керує відчуття страху. Страх за своє життя і здоров’я, життя і здоров’я дітей, батьків, страх невідомості, невизначеності і под. Але на фоні страху, який ми переживаємо через війну, ми з вами навчилися:
Зона навчання дозволила нам навчитися:
Зона розвитку. Здається, що це неможливо, але все ж таки, нам з вами є в чому розвиватися і куди рухатися:
Усвідомлюючи це все, розумієш, що якби не війна, ми б з вами цього всього не знали і не вміли б. Погано це чи добре, складне питання. Дайте собі відповідь на нього самі. Але для того, щоб підтримати себе самого, варто шукати навіть в негативі хоча б маленький вогник позитиву. Вогник, який би допоміг розгорітися полум’ю у нашому серці і допомогти знайти в собі внутрішні опори для подолання перешкод. Адже можливо, наша допомога і підтримка може бути вкрай важливою в цей момент якійсь іншій людині.
Для тих, кому цікаво проаналізувати свої досягнення цього року та зробити для себе деякі висновки, можете пройти в анкету за посилання:
Аналіз результатів проведеного опитування «Чому мене навчила війна»
В опитуванні взяли участь як дорослі, так і підлітки різної вікової категорії. Сподіваюсь, що всім буде цікаво проаналізувати, чому навчила війна більш зріле покоління, а чого - підлітків.
Результати опитування дорослого покоління (вікова категорія 20+):
№ |
Навики |
Відсоток опитуваних |
Зона страху |
||
1 |
Ділитися своїми переживаннями та тривогами з іншими |
27 |
2 |
Швидко впадати в паніку або роздратовуватися передаючи ці емоції оточенню |
9 |
3 |
Розуміти, що сигнал тривоги, це не просто попередження, а можливий і результат дій ворога |
45 |
4 |
Знаходити для себе і сім’ї не зовсім комфортне, але безпечне місце на випадок обстрілів |
36 |
5 |
Запасатися їжею, ліками і самими необхідними речами на тривалий термін |
45 |
Зона навчання |
||
1 |
Розділяти те, що ми можемо контролювати і змінювати на те, що нам непідвладне і не залежить від наших дій |
45 |
2 |
Розпізнавати свої емоції |
36 |
3 |
Контролювати, що ми поглинаємо та що нам шкодить, починаючи від їжі і закінчуючи новинами |
45 |
4 |
Перевіряти і фільтрувати інформацію, що ми пересилаємо рідним, близьким і знайомим |
45 |
5 |
Оцінювати ризики, які несе війна і контролювати свої дії, плануючи і приймаючи рішення з холодним виваженим серцем |
72 |
6 |
Усвідомлювати, що навколо відповідальні, самовіддані громадяни і захисники України, які роблять все, що в їхніх силах для завершення війни (мова не йде про тих, хто працює для власного збагачення та для «галочки») |
72 |
Зона Розвитку |
||
1 |
Думати і піклуватися про інших, і не тільки найближчих людей, а простих людей, які потребують нашої допомоги |
45 |
2 |
Безкорисливо передавати свої знання і навики, або послуги оточуючим |
36 |
3 |
Жити тут і зараз, але планувати і вірити у світле майбутнє |
72 |
4 |
Розвивати в собі емпатію |
27 |
5 |
Практикувати у збереженні емоційної рівноваги і спокою, терплячості у стосунках |
45 |
6 |
Бути вдячними за кожен новий день свого життя (і не тільки ЗСУ, ДСНС і т.д.) |
45 |
7 |
Зберігати оптимізм, віру і надію у незламність нашої нації |
54 |
8 |
Постійно розвиватися, адаптуючись до нових реалій життя |
81 |
Вибіркові відповіді опитуваних, які не залишили мене байдужими:
Питання І Що для мене було складним, але я впорався?
1 Чекати звістки від тих, хто на війні.
2 Втрачати людей.
3 Взяти себе в руки
4 Залишити все і поїхати, не розуміючи, що буде далі.
Питання ІІ Якими особистими досягненнями я можу похвалитися?
1 Вижила) і не вижила з розуму)
2 Я живу, працюю, вчуся самоорганізовуватися, не зважаючи ні на що.
3 Стала спокійнішою та менш емоційною, більш виваженою.
4 Допомогала знайомим і просто людям.
5 Вступ до магістратури, вивчаю англійську, живу у Запоріжжі.
6 Набуття життєвого досвіду, волонтерство, допомога дітям та батькам у знятті емоційної напруги.
Питання ІІІ Які нові можливості відкриваються переді мною і як я можу ними скористатись?
1 Цінності, які насправді є важливими, окреслені; рідні люди безцінні. Всі нові можливості варто спрямовувати на спілкування з ними. Знаходити час, не зважаючи ні на що.
2 Необхідно вдосконалюватися далі: вчитися новому завжди, допомагати людям у мірі своїх можливостей, трішки краще розбиратися в людях та не терпіти поряд зрадників та маніпуляторів, навіть, якщо це близькі родичі чи друзі.
3 Є можливість жити та працювати у іншій країні, але не хочу! Хочу бути корисною тут!
4 Підвищення кваліфікації за допомогою навчання.
Результати опитування підлітків (вікова категорія 15-19 років):
№ |
Навики |
Відсоток опитуваних |
Зона страху |
||
1 |
Ділитися своїми переживаннями та тривогами |
20 |
2 |
Впадати в паніку або роздратовуватися, передаючи ці емоції оточуючим |
5 |
3 |
Розуміти, що сигнал тривоги, це не просто попередження, а можливий і результат дій ворога |
55 |
4 |
Цінувати власне життя і життя оточення |
55 |
5 |
Швидко реагувати на сигнали тривоги |
35 |
Зона навчання |
||
1 |
Бути стійкими до стресових ситуацій |
50 |
2 |
Бути більш відповідальними та самостійними |
45 |
3 |
Перевіряти і фільтрувати інформацію, що ми пересилаємо рідним, близьким і знайомим |
55 |
4 |
Розділяти те, що ми можемо контролювати і змінювати, на те, що нам непідвладне і не залежить від наших дій |
40 |
Зона Розвитку |
||
1 |
Думати та піклуватися про інших, і не тільки найближчих людей, а простих людей, які потребують нашої допомоги |
25 |
2 |
Жити тут і зараз, але планувати своє майбутнє |
70 |
3 |
Ставитися з розумінням до оточення |
35 |
4 |
Вчитися бути вдячними за кожен новий день свого життя |
35 |
5 |
Зберігати оптимізм, віру і надію у незламність нашої нації |
65 |
6 |
Постійно розвиватися, адаптуючись до нових реалій життя |
75 |
Вибіркові відповіді опитуваних, які не залишили мене байдужими:
Питання І Що для мене було найважчим:
1 Змиритися з тим, що всі друзі поїхали.
2 Найважливіше було пережити тимчасовий переїзд і потім повернення назад додому.
3 Змиритись з тим, що добровольців приймають від 18 років.
4 Зрозуміти, що всюди я не зможу допомогти. Що в кожного громадянина своя роль у цій війні.
5 Знову почати жити та саморозвиватись, а не думати, що це не має сенсу, бо я все одно скоро помру.
Питання ІІ Особисті досягнення:
1 Вперше працювала.
2 Була волонтером в центрі «Паляниця», залишилася на стипендії та багато дрібних перемог.
3 Допомогаю громадянам моєї країни. Навчився багатьом потрібним речам, які потрібні під час війни.
4 Вибралася з апатії, почала знову саморозвиватись, зокрема працювати над розумінням своїх почуттів та прийняттям себе, волонтерила.
5 Навчився розмовляти польською.
6 Добре склав НМТ в 2022 році та вступив до коледжу на навчання за омріяною спеціальністю на бюджетну форму навчання.
Питання ІІІ: Які нові можливості відкриваються переді мною і як я можу ними скористатись?
1 Наразі маю можливість переїхати до країн Европи та забезпечити собі гарне майбутне. Але залишуся в Україні та буду допомогати як зможу!
2 Можливість попрактикувати свої навички хакінгу на держ. сайтах РФ.
3 Багато можливостей комунікації з людьми. Є можливість здобувати навички, які потрібні будуть у майбутньому.
4 Переді мною відкрилися можливості розвиватися, знаходити нових знайомих, вчитися, дізнаватися багато нового. І це все я можу використовувати по-різному: знайти роботу, просто з кимось прогулятись, або ще для чогось, що можна придумати пізніше.
Для порівняння… Як змінилася українська суспільна думка в різних сферах: погляди, оцінки й життя українців за рік повномасштабного вторгнення… Ознайомитися з комплексним дослідженням «Як війна змінила мене та країну. Підсумки року» лабораторії «Рейтинг Лаб» можна за посиланням
Післяслово… Коли я почала писати цю статтю, виникла ідея створити опитування задля того, щоб максимально оцінити, чи всі позитивні моменти я врахувала. Але в процесі роботи над формуванням питань і відповідей вийшло так, що опитування перетворилося на своєрідну форму самоаналізу того, що відбулося з нами, починаючи з 24 лютого і до сьогодні.
Проаналізувавши результати опитування, можна з впевненістю сказати, які ми з вами молодці! Скільки всього змогли пережити, не з’їхати з глузду, піклуватися про близьких, продовжувати навчитися й розвиватися.
Бажаю всім натхненного відпочинку влітку і поповнення себе життєвою енергією, щоб продовжувати рухатися і розвиватися!