Цитата

Просто тому, що щось не працює не так, як ви планували, не означає, що воно марно

Томас Едісон

Чому нас навчила війна…

Опубліковано: 12:25 03.07.2023

Чому нас навчила війна…

Часто бачу, як українці, втомлені війною та в очікуванні гарних новин, опускають руки і впадають в депресію.

Але для того, щоб емоційно себе підтримати, варто по-іншому глянути на ситуацію. До речі, є гарний вислів поета й афориста Станіслава Леца: «Не можеш змінити ситуацію - зміни ставлення до неї».

Насправді війна не оминула нікого. У когось вона забрала життя, у когось рідну людину чи дитину, у когось зруйнувала домівку, когось змусила взяти до рук зброю й стати на захист української землі, когось змусила шукати прихистку за кордоном, комусь розірвала навпіл душу і серце, але точно не залишила байдужим.

Усім нам: тим, хто перебуває в Україні, і тим, хто за кордоном, і невпинно очікує, очікує й очікує закінчення війни - варто усвідомити і нарешті зрозуміти, що життя, не зважаючи ні на що, продовжується. Як би це не жорстко звучало, але діти народжуються, пари знаходять один одного, сім’ї створюються, життя невпинно рухається… І все ж таки війна дечому нас навчила.

Давайте спробуємо розібратися, що ж саме дала нам війна, до чого примусила і як змінила. Навички, які ми з вами отримали, можна розділити на три зони:

1 Зона страху.

2 Зона навчання.

3 Зона розвитку.

Розглянемо першу зону, Зону страху.

Зазвичай, людиною керує відчуття страху. Страх за своє життя і здоров’я, життя і здоров’я дітей, батьків, страх невідомості, невизначеності і под. Але на фоні страху, який ми переживаємо через війну, ми з вами навчилися:

  • ділитися своїми переживаннями та тривогами з іншими;
  • швидко впадати в паніку або роздратовуватися, передаючи ці емоції оточенню;
  • зрозуміли, що сигнал тривоги - це не просто попередження, а можливий і результат дій ворога;
  • знаходити для себе і сім’ї не зовсім комфортне, але безпечне місце на випадок обстрілів;
  • запасатися їжею, ліками і самими необхідними речами на тривалий термін (також дровами, павербанками, генераторами, газовими горілками і т.п.).

Зона навчання дозволила нам навчитися:

  • розділяти те, що ми можемо контролювати і змінювати, на те, що нам непідвладне і не залежить від наших дій;
  • розпізнавати свої емоції (страх, тривогу, гнів, втому, радість, подив, сором…);
  • контролювати, що ми поглинаємо та що нам шкодить, починаючи від їжі і закінчуючи новинами;
  • перевіряти і фільтрувати інформацію, що ми пересилаємо рідним, близьким і знайомим, враховуючи те, як вона може на них виплинути;
  • оцінювати ризики, які несе війна, і контролювати свої дії, плануючи і приймаючи рішення з холодним виваженим серцем;
  • усвідомлювати, що навколо відповідальні, самовіддані громадяни і захисники України, які роблять все, що в їхніх силах для завершення війни (мова не йде про тих, хто працює для власного збагачення та для «галочки»).

Зона розвитку. Здається, що це неможливо, але все ж таки, нам з вами є в чому розвиватися і куди рухатися:

  • піклуватися про інших, і не тільки найближчих рідних, а простих людей, які потребують нашої допомоги;
  • безкорисно передавати свої знання і навички або послуги оточенню;
  • жити тут і зараз, але планувати і вірити у світле майбутнє;
  • розвивати в собі емпатію;
  • практикувати у збереженні емоційної рівноваги і спокою, терплячості у стосунках;
  • бути вдячними за кожен новий день свого життя (і не тільки ЗСУ, ДСНС і т.д.);
  • зберігати оптимізм, віру і надію у незламність нашої нації;
  • постійно розвиватися, адаптуючись до нових реалій життя.

 

Усвідомлюючи це все, розумієш, що якби не війна, ми б з вами цього всього не знали і не вміли б. Погано це чи добре, складне питання. Дайте собі відповідь на нього самі. Але для того, щоб підтримати себе самого, варто шукати навіть в негативі хоча б маленький вогник позитиву. Вогник, який би допоміг розгорітися полум’ю у нашому серці і допомогти знайти в собі внутрішні опори для подолання перешкод. Адже можливо, наша допомога і підтримка може бути вкрай важливою в цей момент якійсь іншій людині.

Для тих, кому цікаво проаналізувати свої досягнення цього року та зробити для себе деякі висновки, можете пройти в анкету за посилання:

 

Аналіз результатів проведеного опитування «Чому мене навчила війна»

В опитуванні взяли участь як дорослі, так і підлітки різної вікової категорії. Сподіваюсь, що всім буде цікаво проаналізувати, чому навчила війна більш зріле покоління, а чого - підлітків.

Результати опитування дорослого покоління (вікова категорія 20+):

 

Навики

Відсоток опитуваних

Зона страху

1

Ділитися своїми переживаннями та тривогами з іншими

27

2

Швидко впадати в паніку або роздратовуватися передаючи ці емоції оточенню

9

3

Розуміти, що сигнал тривоги, це не просто попередження, а можливий і результат дій ворога

45

4

Знаходити для себе і сім’ї не зовсім комфортне, але безпечне місце на випадок обстрілів

36

5

Запасатися їжею, ліками і самими необхідними речами на тривалий термін

45

Зона навчання

1

Розділяти те, що ми можемо контролювати і змінювати на те, що нам непідвладне і не залежить від наших дій

45

2

Розпізнавати свої емоції

36

3

Контролювати, що ми поглинаємо та що нам шкодить, починаючи від їжі і закінчуючи новинами

45

4

Перевіряти і фільтрувати інформацію, що ми пересилаємо рідним, близьким і знайомим

45

5

Оцінювати ризики, які несе війна і контролювати свої дії, плануючи і приймаючи рішення з холодним виваженим серцем

72

6

Усвідомлювати, що навколо відповідальні, самовіддані громадяни і захисники України, які роблять все, що в їхніх силах для завершення війни (мова не йде про тих, хто працює для власного збагачення та для «галочки»)

72

Зона Розвитку

1

Думати і піклуватися про інших, і не тільки найближчих людей, а простих людей, які потребують нашої допомоги

45

2

Безкорисливо передавати свої знання і навики, або послуги оточуючим

36

3

Жити тут і зараз, але планувати і вірити у світле майбутнє

72

4

Розвивати в собі емпатію

27

5

Практикувати у збереженні емоційної рівноваги і спокою, терплячості у стосунках

45

6

Бути вдячними за кожен новий день свого життя (і не тільки ЗСУ, ДСНС і т.д.)

45

7

Зберігати оптимізм, віру і надію у незламність нашої нації

54

8

Постійно розвиватися, адаптуючись до нових реалій життя

81

 

Вибіркові відповіді опитуваних, які не залишили мене байдужими:

 

Питання І Що для мене було складним, але я  впорався?

 

1 Чекати звістки від тих, хто на війні.

2 Втрачати людей.

3 Взяти себе в руки

4 Залишити все і поїхати, не розуміючи, що буде далі.

 

Питання ІІ Якими особистими досягненнями я можу похвалитися? 

 

1 Вижила) і не вижила з розуму)

2 Я живу, працюю, вчуся самоорганізовуватися, не зважаючи ні на що.

3 Стала спокійнішою та менш емоційною, більш виваженою.

4 Допомогала знайомим і просто людям.

5 Вступ до магістратури, вивчаю англійську, живу у Запоріжжі.

6 Набуття життєвого досвіду, волонтерство, допомога дітям та батькам у знятті емоційної напруги.

 

Питання ІІІ Які нові можливості відкриваються переді мною і як я можу ними скористатись?

1 Цінності, які насправді є важливими, окреслені; рідні люди безцінні. Всі нові можливості варто спрямовувати на спілкування з ними. Знаходити час, не зважаючи ні на що.

2 Необхідно вдосконалюватися далі: вчитися новому завжди, допомагати людям у мірі своїх можливостей, трішки краще розбиратися в людях та не терпіти поряд зрадників та маніпуляторів, навіть, якщо це близькі родичі чи друзі.

3 Є можливість жити та працювати у іншій країні, але не хочу! Хочу бути корисною тут!

4 Підвищення кваліфікації за допомогою навчання.

 

Результати опитування підлітків (вікова категорія 15-19 років):

Навики

Відсоток опитуваних

Зона страху

1

Ділитися своїми переживаннями та тривогами

20

2

Впадати в паніку або роздратовуватися, передаючи ці емоції оточуючим

5

3

Розуміти, що сигнал тривоги, це не просто попередження, а можливий і результат дій ворога

55

4

Цінувати власне життя і життя оточення

55

5

Швидко реагувати на сигнали тривоги

35

Зона навчання

1

Бути стійкими до стресових ситуацій

50

2

Бути більш відповідальними та самостійними

45

3

Перевіряти і фільтрувати інформацію, що ми пересилаємо рідним, близьким і знайомим

55

4

Розділяти те, що ми можемо контролювати і змінювати, на те, що нам непідвладне і не залежить від наших дій

40

Зона Розвитку

1

Думати та піклуватися про інших, і не тільки найближчих людей, а простих людей, які потребують нашої допомоги

25

2

Жити тут і зараз, але планувати своє майбутнє

70

3

Ставитися з розумінням до оточення

35

4

Вчитися бути вдячними за кожен новий день свого життя

35

5

Зберігати оптимізм, віру і надію у незламність нашої нації

65

6

Постійно розвиватися, адаптуючись до нових реалій життя

75

 

Вибіркові відповіді опитуваних, які не залишили мене байдужими:

 

Питання І Що для мене було найважчим:

 

1 Змиритися з тим, що всі друзі поїхали.

2 Найважливіше було пережити тимчасовий переїзд і потім повернення назад додому.

3 Змиритись з тим, що добровольців приймають від 18 років.

4 Зрозуміти, що всюди я не зможу допомогти. Що в кожного громадянина своя роль у цій війні.

5 Знову почати жити та саморозвиватись, а не думати, що це не має сенсу, бо я все одно скоро помру.

 

Питання ІІ Особисті досягнення:

1 Вперше працювала.

2 Була волонтером в центрі «Паляниця», залишилася на стипендії та багато дрібних перемог.

3 Допомогаю громадянам моєї країни. Навчився багатьом потрібним речам, які потрібні під час війни.

4 Вибралася з апатії, почала знову саморозвиватись, зокрема працювати над розумінням своїх почуттів та прийняттям себе, волонтерила.

5 Навчився розмовляти польською.

6 Добре склав НМТ в 2022 році та вступив до коледжу на навчання за омріяною спеціальністю на бюджетну форму навчання.

 

Питання ІІІ: Які нові можливості відкриваються переді мною і як я можу ними скористатись?

1 Наразі маю можливість переїхати до країн Европи та забезпечити собі гарне майбутне. Але залишуся в Україні та буду допомогати як зможу!

2 Можливість попрактикувати свої навички хакінгу на держ. сайтах РФ.

3 Багато можливостей комунікації з людьми. Є можливість здобувати навички, які потрібні будуть у майбутньому.

4 Переді мною відкрилися можливості розвиватися, знаходити нових знайомих, вчитися, дізнаватися багато нового. І це все я можу використовувати по-різному: знайти роботу, просто з кимось прогулятись, або ще для чогось, що можна придумати пізніше.

 

Для порівняння… Як змінилася українська суспільна думка в різних сферах: погляди, оцінки й життя українців за рік повномасштабного вторгнення… Ознайомитися з комплексним дослідженням «Як війна змінила мене та країну. Підсумки року» лабораторії «Рейтинг Лаб» можна за посиланням

https://ratinggroup.ua/research/ukraine/kompleksne_dosl_dzhennya_yak_v_yna_zm_nila_mene_ta_kra_nu_p_dsumki_roku.html

 

Післяслово… Коли я почала писати цю статтю, виникла ідея створити опитування задля того, щоб максимально оцінити, чи всі позитивні моменти я врахувала. Але в процесі роботи над формуванням питань і відповідей вийшло так, що опитування перетворилося на своєрідну форму самоаналізу того, що відбулося з нами, починаючи з 24 лютого і до сьогодні.

Проаналізувавши результати опитування, можна з впевненістю сказати, які ми з вами молодці!  Скільки всього змогли пережити, не з’їхати з глузду, піклуватися про близьких, продовжувати навчитися й розвиватися.

 

Бажаю всім натхненного відпочинку влітку і поповнення себе життєвою енергією, щоб продовжувати рухатися і розвиватися!

 

Клименко Г.В., практикуючий психолог