Як донести правду родичам з Росії?

Для того, щоб спробувати донести свою точку зору, варто спочатку розібратися, що відбувається. Чому саме людина не має критичного мислення або де воно поділося?
Людина, яка багато років живе під впливом пропаганди, є обмеженою й знаходиться у своєму інформаційному просторі. Це те постійне поле, у якому їй доводиться жити, і з часом виходить так, що людина втрачає так зване «право вибору на інформацію». Вона не має критичного мислення, точніше, вона не вважає за необхідне черпати інформацію з різних джерел, аналізувати, порівнювати, співставляти, вона навіть не намагається замислюватися про інші альтернативні джерела, вона свято вірить у те, що говорять по телевізору.
Насправді таких людей досить багато, і це не тільки ті, хто ностальгує за СРСР. Але дійсно все це йде саме з цих часів. Чому? Тому що громадяни СРСР свято вірили владі й вважали, що вона робить все задля їхнього благополуччя, а основним ресурсом, з якого вони черпали інформацію, був телевізор. У них навіть думки не з'являлось, що хтось може брехати і робити щось погане. На жаль, багато хто з людей не тільки в Росії чи Україні, а й в інших країнах, свято вірять владі своєї країни і не ставлять під сумнів її дії. Вони дійсно вважають, що влада все робить правильно, виправдовуючи їхні вчинки, й готові йти на жертви заради суспільного блага, навіть якщо це стосується життя цілої нації. 
Людей, які не мають критичного мислення, часто називають «зомбовані», вони як мантру повторюють те, що їм нав'язують, навіть не сумніваючись у тому, що це може бути відкритою брехнею або викривленою правдою. 
Виникає питання: а чи можна змусити людину, яка вірить пропаганді, змінити свою точку зору? Або хоча б посіяти сумніви в правдивості того, у що вона вірить? Це можливо, але непросто! Все буде залежати від того, скільки зусиль ви готові прикласти, щоб донести свою думку.

Декілька порад, як спілкуватися з людиною, яка категорично не хоче думати по-іншому і критично мислити:
1 Почати спілкуватися. Відштовхнутися можна від будь-якої теми. Головне, щоб ви дали зрозуміти співбесіднику, що вам цікава його точка зору.
2 Слухати співбесідника, вникати у те, що він говjрить. Треба дати зрозуміти співбесіднику, що вам цікава його думка. Це дуже важливо, таким чином ви привернете його до себе. 
3 Вислухавши, слід висловити свою думку, але аргументуючи. Аргументи повинні бути вагомими й конкретнимм, а головне - беземоційними. І їх не повинно бути багато. Їхня основна задача - змусити співбесідника замислитися!
4 Бесіда повинна бути спокійною й тактовною. Варто тримати спокійний тон і не провокувати співбесідника на конфлікт. Важливо не переходити на особисте, бо це буде розцінюватися як образа. Головне завдання - не просто вбити в голову співрозмовника свою точку зору, а дати можливість йому оцінити й обдумати вашу думку.
5 Висловлюючи іншу думку, необхідно спонукати співбесідника замислитися та підштовхнути його до пошуку й аналізу інформації з даної теми. Головне - зробити все, щоб поставити під сумнів переконання людини.

Іноді буде здаватися, що ви нічого не досягли, але не вірте цьому і не опускайте руки! Якщо ви слідували основним правилам бесіди й правильно донесли свої думки, то через деякий час ваш співбесідник дасть про це знати. Він точно поділиться своїми думками з тими людьми, хто поряд, отримає якийсь зворотній зв'язок. Не забувайте бути ввічливими і толерантними, агресивні наміри не дадуть позитивного результату.

Головне в цьому питанні те, щоб таких людей, які намагаються донести правду, було якомога більше!
У мене вже є позитивні приклади! Коли брати вибачаються перед своїми сестрами, діти перед матерями за те, що вірили чужим людям, а не своїм рідним. І не просто вибачаються, а моляться й просять прощення у Бога за свою зомбованість, бессилля перед вчинками влади і наслідками їхніх дій!
Пам’ятайте, що разом ми обов'язково переможемо цю величезну машину брехні й пропаганди!