ДОМАШНЄ НАСИЛЬСТВО, ЩО ВАЖЛИВО РОЗУМІТИ І ЯК ПРОТИДІЯТИ ЗАКОННО

МІФ 1.

Домашнє насильство існує лише в родинах з складними життєвими обставинами.

РЕАЛЬНІСТЬ.

Домашнє насильство не має ні соціальних, ні національних меж. Найчастіше основою домашнього насильства є бажання одного члена сім’ї контролювати іншого.

МІФ 2.

Людина, яка агресивно проявляє ревнощі до іншого/ої (обмежує свободу, коло спілкування, встановлює суворі правила родини), просто так демонструє свою любов.

РЕАЛЬНІСТЬ.

Ревнощі є проявом невпевненості партнера у собі або ж виявом почуття власності. Варто пам’ятати, що обмеження, тотальний контроль, агресія — це прояви насильства.

МІФ 3.

У шлюбі не буває сексуального насильства.

РЕАЛЬНІСТЬ. Статеві контакти мають відбуватися за згодою обох партнерів, а також бути прийнятними та бажаними для обох. Якщо статевий контакт відбувається з примусу, в небажаній формі, партнер залякує, принижує чи ображає — це сексуальне насильство. Це злочин, і не важливо, одружені партнери чи ні.

МІФ 4.

Людина сама провокує насильство.

РЕАЛЬНІСТЬ.

Багато постраждалих вважають себе винними у тому, що сталося. Кривдники/ці також можуть перекладати свою провину на постраждалих або на обставини. Через такі переконання багато людей роками не звертаються за допомогою, що погіршує ситуацію та може призвести до важких наслідків. Насильство однієї людини щодо іншої — це протиправні дії, яким немає виправдання.

МІФ 5.

Треба почекати, і все зміниться, потім буде все добре.

РЕАЛЬНІСТЬ.

Багато постраждалих вірять, що кривдник/ця зміниться, треба дати «ще один шанс». Тим більше, що кривдник може перепрошувати, дарувати подарунки, обіцяти що «це» більше не повториться. Але природа насильства циклічна. Це значить, що з часом ситуація лише погіршиться. Отже, без звернення за кваліфікованою допомогою розірвати цикл насильства дуже складно.

МІФ 6.

Дітям потрібен батько/потрібна мати, навіть якщо він/вона агресивний/а.

РЕАЛЬНІСТЬ. Діти, які зазнають насильства або бачать домашнє насильство, страждають набагато більше за тих, хто зростає з одним із люблячих батьків у гармонійних стосунках та родинному спокої. Діти, які є свідками насильства, отримують психологічну травму. Це негативно впливає на їхній емоційний стан, стосунки з однолітками, навчання. Існує ризик того, що вони будуть наслідувати приклад батьків у дорослому житті.

МІФ 7.

Алкоголь і наркотичні речовини є головною причиною домашнього насильства.

РЕАЛЬНІСТЬ.

Хоча алкоголь та наркотичні речовини часто асоцюються з домашнм насильством, вони не є його головною причиною.

Багато кривдників/ць не вживають спиртних напоїв/наркотиків.

Люди, які вчиняють домашнє насильство, часто продовжують це робити після припинення вживання речовин.

Вживання алкоголю може притупити почуття міри у кривдника/ці, і тим самим він/вона не віддає собі звіту при застосуванні сили.

Домашнє насильство зловживання алкоголем та наркотичними речовинами – є проблемами, незалежними одна від одної.

Якщо вам потрібна допомога, ви можете звернутися:

1547 - Урядова гаряча лінія з питань запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі (цілодобово, безоплатно).

116 123 (з мобільного) або 0800500335 (зі стаціонарного) - Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства (цілодобово, безоплатно).

Практичні поради як протидіяти законними методами кривднику від юриста Анжели Василевської для дівчат та жінок:

У всіх кривдників однакова вдача - вдарив вперше, обов’язково повторить. Навіть якщо на другий день стоятиме навколішках з квітами. Тільки підняв руку – забирай речі, дитину, документи – і біжи!

Нема куди бігти – негайно телефонуй в поліцію (102) і в швидку (103), поки видно місце від удару, почервоніння, синці, бо почервоніння зійде за пару годин, синці і струс мозку минуть за три дні.

Лікар "швидкої" повинен оглянути і описати виявлені травми (це необхідний перший крок, але це не заміняє собою «зняття побоїв»), такі виклики завжди фіксуються і адвокат зможе витребувати необхідну інформацію про виклик.

Запиши дані поліцейських ПІБ, номер жетона, посвідчення, звання, місце служби).

Вимагай у поліцейських фіксувати події на боді-камеру.

Веди відеофіксацію на телефон оформлення події поліцією і все, що відбувається сама.

Сфотографуй синці, розгром в житлі, що вчинив кривдник.

Телефонуй батькам, подругам, адвокату – не мовчи. В цей момент тобі треба підтримка.

Вимагай в поліцейських прийняти від тебе заяву про злочин («домашнє насильство» чи «побої, мордування»).

Вимагай в поліцейських зробити ОЦІНКУ РИЗИКІВ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА (заповняється поліцейським спеціальна анкета, правда, банально в них може не бути із собою такого бланку).

Сфотографуй заповнену поліцейським анкету "ризиків" з підписами своїм і поліцейського.

Вимагай у поліцейського оформити терміновий заборонний припис про заборону перебувати кривднику в місці спільного проживання (перебування) з тобою, дитиною. Такий припис може бути зроблений поліцейським строком до 10 діб. Якщо кривдник порушує припис – телефонуєш в поліцію повторно – може бути застосовано адміністративний арешт до кривдника строком до 10 діб.

Після того, як поліція оформить протокол – одразу їдь у лікарню на обстеження, щоб лікар описав стан твого здоров’я, наявні травми, сліди побиття (записи лікарів дуже важливі для подальшої судово-медичної експертизи), отримай медичну виписку, зберігай чеки про придбання ліків.

Звернись до психотерапевта, щоб зафіксувати твій психо-емоційний стан, в разі необхідності, пройти належне медикаментозне лікування (звичайні заспокійливі не завжди допомагають при психотравмах), отримай медичний висновок.

Далі вже робота адвоката, щоб проконтролювати відкриття кримінального провадження та ведення розслідування.

Окремо адвокат подає до суду заяву про встановлення обмежувального припису про заборону перебувати в місці спільного проживання (перебування) з тобою від 1 до 6 місяців (навіть якщо житло зареєстроване на кривдника).

Для отримання безоплатної правової допомоги телефонуй тел.: 0 800 213 103

Гортайте слайди для перегляду всіх зображень